Метою хімічного чищення є видалення забруднень, що містяться в тканині, і обробка виробів після чистки. З погляду хімічної чистки будь-які речовини, які утворили плями або змінили колір одягу, треба вважати забрудненнями. Залежно від типу забруднень, присутніх в тканинах, вибирають метод для їх видалення.
Найбільш помітні на тканини забруднення у вигляді плям або пилу. Дещо менш помітні жорсткість тканини, викликана дією солей, що містяться в продуктах харчування і потовиділення; зміна кольору і поява неприємного запаху під впливом кислих або лужних забруднень, а також часткове руйнування тканини від дії розчинів солей, кислот, лугів. Гострі краї частинок проникаючих забруднень можуть викликати перетирання волокон в тканинах.
Перелік речовин, якими забруднюються тканини, практично безмежний, але багато забруднень володіють подібними властивостями, за якими їх можна поділити на чотири основні групи:
1) розчинні у розчинниках;
2) водорозчинні;
3) нерозчинні;
4) видаляються тільки спеціальними реагентами.
Розчинними в розчиннику забрудненнями називають ті, які розчиняються в процесі знежирення: масла, жири і деякі воски. Ці забруднення нерозчинні у воді.
Водорозчинні забруднення бувають двох типів і знаходяться на поверхні тканини у вигляді плям. Забруднення одного типу повністю розчинні у воді (сіль і цукор). Забруднення іншого типу розчинні у воді частково (супи, соуси, гірчиця). Забруднення цього типу називають харчовими забрудненнями.
Нерозчинними забрудненнями називаються такі, які не розчиняються ні у воді, ні в розчинниках, що застосовуються для знежирення одягу, ні в спеціальних розчинниках. Ці забруднення (пил, сажа, пісок, пігменти) складають основну масу загальних забруднень тканини, видаляються в процесі сухого чищення.
Забруднення, що видаляються спеціальними реагентами (плями від лаку для нігтів, масляних фарб, чорнила, крові, клею, іржі), зазвичай знаходяться на невеликих ділянках тканини. Їх видаляють попередньо перед знежиренням на плямовивідних столах або вручну.
Тип забруднень визначає вибір розчинників і методів, необхідних для їх видалення. Наприклад, забруднення, розчинні в органічному розчиннику, легко видаляються при зануренні забрудненої тканини в цей розчинник у процесі сухого чищення. Водорозчинні і нерозчинні забруднення вимагають особливих прийомів для їх видалення.
Тканини розрізняються по волокнистому складу, структурі, забарвленням і типом друку або обробки. Суха чистка хоча і безпечна для більшості тканин, але може, в певних умовах, викликати руйнування різних видів матеріалів. Знання властивостей тканин є головною умовою для ефективної частини тканин.
Розрізняють природні (натуральні) та хімічні волокна.
Серед природних волокон розрізняють волокна рослинного (бавовна, льон, коноплі), тваринного (вовна, шерсть, шовк) і мінерального походження (азбестове). Хімічні волокна в свою чергу поділяють на штучні (віскоза, ацетатне волокно) та синтетичні (капрон, лавсан та ін.).
Для видалення плям при пранні використовують різноманітні поверхнево-активні речовини такі як натрієві і калієві солі жирних кислот, алкілсульфонати, органічні амонійні сполуки тощо. Схожими миючими властивостями володіють карбонати та фосфати калію і натрію.
Для видалення плям, де не діють інші методи використовують відбілювачі. Їх поділяють на окисники та відновники. Найважливішими неорганічними відбілювачами є:
окисники: натрій перборат NaBO3, гідроген пероксид H2O2, натрій гіпохлорит NaClO;
відновники: натрій гідрогенсульфіт NaHSO3, натрій дитіоніт Na2S2O4, титан (ІІІ) сульфат Ti2(SO4)3 тощо.
Сьогодні розроблена така технологія, яка дозволяє замість прання одягу водою використовувати хімічні розчини. При цьому очищення одягу і тканин відбувається практично в сухому вигляді.
В якості розчинників використовують органічні розчинники, такі як бензен, керосин, хлороформ, тетрахлорометан, тетрахлороетилен, петролейний ефір та інші. Найпоширенішим з них є тетрахлороетилен – він стійкий, негорючий і чудово видаляє забруднення, практично не завдаючи шкоди тканині. Неорганічних аналогів, які могли б замінити дану речовину практично не існує. Схожими властивостями володіє хіба що карбон дисульфід. Однак недоліком даного розчинника є підвищена реакційна здатність та висока токсичність.
Перспективним неорганічним розчинником для хімічної чистки є рідкий вуглекислий газ. В даний час в промисловому масштабі суха чистка одягу виконується з використанням органічних розчинників. Ці розчинники становлять небезпеку для здоров’я. Використання діоксиду вуглецю в якості розчинника для сухого чищення вирішує проблеми, що стосуються здоров’я і навколишнього середовища. Додатковою перевагою є те, що його використання зменшує обсяг вторинних відходів, пов’язаних з процесами, які використовують звичайні розчинники.
Хоча деякі неорганічні речовини і мають характерні властивості, завдяки яким їх можна використовувати для чищення тканин, однак вини поступаються органічним речовинам, які використовуються в сучасних хімчистках. В будь-якому разі при видаленні плям необхідно розумно підбирати засоби чищення для досягнення оптимального результату.
Комментариев нет:
Отправить комментарий